конспекти уроків

УРОК 1

Тема.   Вступ

Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою навчального курсу всесвітньої історії у 8 класі, його хронологічними межами та періодизацією,  змістом  та  побудовою  підручника,  атласів,  робочих  зошитів, додатковою навчальною, художньою та енциклопедичною літературою, електронними  та  Інтернет-ресурсами;  визначити  форми  організації  навчальної діяльності учнів на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами тематичного, семестрового й річного оцінювання; охарактеризувати зміни, які сталися у житті європейських держав наприкінці  XV — І пол. XVII ст.                                   Обладнання: підручник, карта, історичний атлас.                                                                       Тип уроку: урок засвоєння нових знань.                                                                                  Основні  поняття  та  терміни:  «нова  історія»,  «цивілізація»,  «індустріальне  суспільство»,  «буржуазія»,  «наймані  робочі»,  «мануфактура», «абсолютна монархія».                        Основні дати та події:                                                                                                                          •  кінець XV– початок XX ст. — доба Нової історії;

•  кінець XV — XVIII ст. — ранній Новий час;

•  XIX — початок XX ст. — пізній Новий час.

Очікувані результати                                                                                                                     Після цього уроку учні зможуть:

•  визначати  хронологічні межі  та періодизацію  цього  етапу  всесвітньої історії характеризувати зміст та процеси, що відбувалися в цей період;

•  показувати на карті головні європейські держави;

•  порівнювати аграрне й індустріальне суспільства;

•  визначати становище католицької церкви в Європі;

•  використовувати  методичний  апарат  підручника  із  всесвітньої  історії для 8 класу;

•  познайомляться з методами пошуку потрібної нформації з додаткових джерел.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Бесіда

1.  Назвіть періоди історії, які ми вивчали.

2.  Позначте події, які відбулися за часів Середньовіччя.

1)  Падіння Західної Римської імперії;

2)  виникнення цехового виробництва;

3)  формування абсолютної монархії;

4)  хрестові походи;

5)  виникнення християнства;

6)  утворення Священної Римської імперії;

7)  виникнення ісламу;

8)  виникнення великого машинного виробництва;

9)  Реформація;

10) Столітня війна.

Відповідь: 2, 3, 4, 6, 7, 10.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Уч и т е л ь. Ми з вами починаємо знайомитися з епохою, що ознаменувала початок докорінних  змін у світі. Це — історія Нового часу. Чому ж цей період отримав назву «нового»? До цього часу над містами не диміли труби заводів і фабрик, не стукали залізними коліями колеса паровозів, не гуділи на річках пароплави. Міста були зовсім не такі, як зараз, — маленькі, небагатолюдні. У Новий час все докорінно змінюється.                                          У 7 класі, вивчаючи історію Середньовіччя, ми познайомилися з законами  історичного розвитку. Один  із них — закон прискорення  історичного розвитку, згідно з яким кожний подальший період історичного розвитку коротший за попередній. Другий закон, або тенденція історії, свідчить, що народи  та нації розвиваються  з неоднаковою швидкістю (Кравченко А. И. Введение в социологию. — М., 1995. — С. 22–23).

Щоб відповісти на ці питання, скористайтеся стрічкою часу  і картою  атласа  «Великі  географічні  відкриття  в XV —  середині XVII  ст.  та колоніальні загарбання».

 

Робота з картою

Уч и т е л ь. Користуючись  картою  атласа  «Великі  географічні  відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання», дайте відповідь на запитання.

1.  Назвіть європейські держави, які сформувалися до XV ст.

2.  Назвіть народи, які населяли Африку.

3.  Назвіть народи, які населяли Північну Америку.

Для узагальнення вчитель може використовувати  таблицю  «Епохи всесвітньої історії та ступені розвитку людства».

Історія Давнього світу (кінець V ст. н. е.)	Історія середніх віків (V — кінець XV ст.)	Історія Нового часу (кінець XV — поча- ток XX ст.)	Новітня історія (з початку хх ст.)
Становлення цивілізації, форму- вання аграрно- ремісничої цивілі- зації	Розвинена аграр- но-реміснича цивілізація	Перехід до індуст- ріальної цивіліза- ції / загибель ін- діанських цивілізацій	Розвинена індустріальна цивілізація

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Знайомство з підручником

Учитель демонструє підручник з історії Нового часу учням. При цьому він звертає їхню увагу на обкладинку, форзаци, умовні позначення, ілюстрації, документи. Акцентує увагу на змісті й структурі навчального матеріалу, звертає увагу на хронологічні рамки періоду, що вивчається.

Учитель знайомить учнів з додатковою навчальною літературою, історичними атласами та атласами, робочими зошитами, пропонує приклади роботи з ними.

Знайомство з темами і критеріями оцінювання  на уроках історії у 8 класі

Уч и т е л ь. Програмою передбачено вивчення таких тем:

•  Тема 1. Великі географічні відкриття. Зустріч цивілізацій.

•  Тема 2. Людина ранньої нової доби.

•  Тема 3. Реформація і Контрреформація.

•  Тема 4. Західноєвропейські держави в XVI — І пол. XVII ст.

•  Тема 5. Культура Західної Європи XVI — І пол. XVII ст.

•  Тема 6. Польська держава й Московське царство.

•  Тема 7. Криза старого порядку. Початок модернізації.

•  Тема 8. Доба Просвітництва. Росія. Сполучені Штати Америки.

•  Тема 9. Східний світ.

Програмою передбачено 4 тематичних оцінювання.

Тематичне оцінювання № 1

•  Тема 1. Великі географічні відкриття. Зустріч цивілізацій.

•  Тема 2. Людина ранньої нової доби.

•  Тема 3. Реформація і Контрреформація.

•  Тема 4. Західноєвропейські держави в XVI — І пол. XVII ст.

Тематичне оцінювання № 2

•  Тема 5. Культура Західної Європи XVI — І пол. XVII ст.

•  Тема 6. Польська держава й Московське царство.

Тематичне оцінювання № 3

•  Тема 7. Криза старого порядку. Початок модернізації.

•  Тема 8. Доба Просвітництва. Росія. Сполучені Штати Америки.

Тематичне оцінювання № 4

•  Тема 9. Східний світ.

Учні знайомляться з критеріями навчальних досягнень учнів (Баханов К. О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекті. — Харків: ВГ «Основа», 2005. — С. 98–100).

Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень може назвати одну–дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти
	2	Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні «так — ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні «раніше–пізніше»)
	3	Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні «так — ні»); має загальне уявлення про історичну карту
ІІ. Середній	4	Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох–шести простих речень) частину навчального матеріалу теми, дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або вчителем; назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико — географічний об’єкт
	5	Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначати окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій
	6	Учень загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються  у підручнику)
ІІІ. Достатній	7	Учень у цілому послідовно й логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виокремлює окремі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти й картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені в підручнику документи як джерело знань
	8	Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає загалом правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їхнього опису і наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом
	9	Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти й формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; вста- новлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті знання
ІV. Високий	10	Учень впевнено оперує набутими знаннями і застосовує їх для розв’язання нових навчальних проблем; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища  і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; зіставляє й систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії рівні навчальних досягнень
	11	Учень володіє глибокими й міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні навички роботи з історичною картою
	12	Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі і міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ

Під час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання. Тематичне оцінювання — це визначення рівня навчальних досягнень учнів з певної теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з того чи іншого предмета.

Тематичний бал (ТБ) — бал, що виставляється за фактичний рівень навчальних досягнень учнів при вивченні теми (її частини, сукупності тем). Скоригований тематичний бал  (СТБ) — бал, що виставляється  за результатами повторного тематичного оцінювання.

Для оцінювання, що проводиться у письмовій формі, передбачається наявність зошитів, які зберігаються у навчальному закладі до кінця навчального року.

На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вивчення; загальним змістом, кількістю і термінами проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо); з типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання,  прикладами  завдань;  терміном  і  формою  проведення тематичного оцінювання, запропонувати список навчальних посібників.

Форми і тривалість (не більше 2-х академічних годин) тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.

Семестровий  бал  (СБ)  виставляється  учням  на  основі  тематичних (ТБ) або скоригованих тематичних балів (СТБ).

Зміст епохи Нового часу

Учитель говорить про те, що епоха Нового часу має свій неповторний вигляд, вона різноманітна у своїх проявах  і залишила нам багатоманітну  історичну спадщину. Він  звертає увагу учнів на  те, що Новий час поділяється на окремі періоди:

•  перший — кінець XV — кінець XVIII ст. — вивчається у 8 класі;

•  другий — кінець XVIII — початок ХХ ст. — вивчається у 9 класі.

У перший період  історії Нового часу відбувається формування основ індустріального суспільства (визначення записується у зошит).

Індустріальне  суспільство —  суспільство, в якому  завершений процес створення великої, технологічно розвиненої промисловості.

Прискорення розвитку виробництва спричинило вдосконалення старих і створення нових знарядь праці. У XV ст. відбувся стрибок у розвитку техніки. Було винайдено верхньобійне колесо водяного двигуна (гірська справа, обробка металу, приведення в рух молота, преса). Із XIV ст. почали будувати домни. Водяне колесо використовувалося для піддування повітря

у піч. З’явилися нові верстати  (токарні, шліфувальні,  гвинторізальні). З’явився механічний годинник. Розвивалася військова техніка: з’являється ручна вогнепальна зброя (мушкети),

важкі та легкі гармати.

Відбувся переворот у військовій справі: на зміну рицарському війську прийшла масова наймана армія. З’явилися компас, астролябія, каравела.

Це сприяло активному дослідженню та освоєнню нових земель.

Удосконалення знарядь праці, технології призвели до поглиблення спеціалізації ремісників. Вони стали працювати не на замовлення, а на ринок. Виникає мануфактура (визначення записується у зошит; від рука + виготовлення) — велике підприємство, засноване на розподілі праці;

хоча праця переважно ручна, але застосовувалися механізми, які рухалися за допомогою води або вітра. Збільшилася продуктивність праці, розширилася торгівля, почав формуватися національний і міжнародний ринок, підвищилися прибутки підприємців  і купців. Виникли біржі — місце продажу  товарів оптом.

 З’явилися перші  банки —  установи, що виконують функції посередника у кредитуванні та сплаті платежів (визначення записується в зошит).

У цей час з’являються нові прошарки суспільства: наймані робітники і буржуазія. Починається розвиток капіталістичних відносин.

Робота з підручником

Учитель  пропонує  прочитати  відповідний  пункт  підручника  і  відповісти на запитання.

1.  Розкрійте зміст поняття «капіталістичні відносини».

2.  Хто та як ставав найманим робітником?

3.  Яким  чином  формувався  новий  прошарок  суспільства —  буржуазія?

Уч и т е л ь.  Буржуазія,  зміцнивши  своє  матеріальне  становище, вступила у боротьбу з дворянством за владу. У цей час у ряді країн Європи відбулося зміцнення монархії, яка виступала посередником між дворянством і буржуазією. Монархія поступово трансформувалася в абсолютну.

Абсолютна монархія — повна, необмежена влада короля (визначення записується у зошит).

Водночас змінилося становище католицької церкви. Непорушність її позицій похитнула поява нових знань та цілей суспільства.

Знайомство з Інтернет-ресурсами

Знайомимо учнів з Інтернет-ресурсами з історії цього періоду.

Інтернет-адреси загального характеру:

•  www.academicpress.com — академічна література.

•  www.britannica.com — енциклопедія «Британіка».

•  www.internetri.net/vv — BCEBIDO: наука, освіта, технології.

Історичні та педагогічні сайти:

•  www.sociology.org — соціологічні науки.

•  www.sil.org/ethnologue — етнографічні дослідження.

•  ww.TheHistoryNet.com — електронний історичний журнал.

•  www.utm.edu/research/iep — філософська енциклопедія.

•  www.nsta.org — міжнародне об’єднання шкільних вчителів.

•  www.aboutislam.ws — іслам як він є.

Музеї:

•  www.hermitagemuseum.org — Державний Ермітаж (Санкт-Петербург, Росія).

•  mistral.culture.fr/louvre — Лувр (Париж, Франція).

•  www.metmuseum.org — Музей мистецтв Метрополітен  (Нью-Йорк, США).

•  museoprado.mcu.es —  Національний  музей  Прадо  (Мадрид,  Іспанія).

•  www.christusrex.org/www1/vaticano/0-Musei.html — музеї Ватикану.

•  www.moma.org — Музей Сучасного Мистецтва (Нью-Йорк, США).

V. Закріплення знань учнів

1.  З числа  наведених  визначте  дати,  які  відносяться  до  кінця  XV–XVIII ст.

1) 988 р.	6) 1492 р.
2) 1015 р	7) 1645 р.
3) 1154 р	8) 1700 р.
4) 1312 р.	9) 1743 р.
5) 1411 р	10) 1812 р.

Відповідь: 6, 7, 8, 9.

2.  Із запропонованого переліку виберіть поняття, які характеризують індустріальну цивілізацію:

Натуральне  господарство,  основа  господарства —  землеробство, банк,  абсолютизм,  цех, мануфактура,  збільшується  кількість міського населення,  залежні  селяни, капітал, повинності,  станово-представницька монархія, найманий робітник, зарплата, феодал, формування національного ринку, більшість людей проживає в селах, формування машинної промисловості.

Відповідь. Банк,  абсолютизм, мануфактура,  збільшується  кількість міського населення, капітал, найманий робітник, зарплата, формування національного ринку, формування машинної промисловості.

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф підручника.

2.  Заповнити порівняльну таблицю «Аграрне та індустріальне суспільство», довільно обравши питання для порівняння.

Аграрне суспільство	Питання для порівняння	Індустріальне суспільство

3.  Підготувати повідомлення про винаходи  і технічні відкриття XVI–XVII ст.

4.  Підготувати повідомлення про плавання Х. Колумба, Васко да Гами, Фернандо Магеллана.

УРОК 2

Тема.   Відкриття європейців

Мета:  визначити  причини  Великих  географічних  відкриттів,  розглянути розвиток мореплавання в Португалії та Іспанії, навчити працювати  з  історичною  картою,  вдосконалити  вміння  встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, давати характеристику історичним діячам.

Основні поняття та терміни: «Великі географічні відкриття», «майя», «ацтеки», «інки», «факторія», «монополія».

Основні дати та події:

•  12 жовтня 1492 р. — відкриття Америки Христофором Колумбом.

•  1498 р. — відкриття морського шляху до Індії Васко да Гамою.

•  1519–1522 рр. — перше навколосвітнє плавання Фернандо Магеллана.

Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, роздавальний матеріал, портрети великих мореплавців.

Тип уроку: комбінований, елементами лабораторної роботи з текстом підручника та роботою в групах.

Додаткові джерела інформації:

1.  Сабатіні Р. Христофор Колумб;

2.  Травінській В. Зірка мореплавця (Магеллан);

3.  Цвейг С. Подвиг Магеллана;

4.  Цвейг С. Амеріго Веспуччі.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  називати держави-учасниці Великих географічних відкриттів;

•  називати причини Великих географічних відкриттів;

•  показувати на карті основні європейські держави й народи, основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові торгові шляхи, доколумбові цивілізації Америки.

•  давати характеристику діяльності Х. Колумба, В. да Гама; Ф. Магеллана;

•  порівнювати картину світу, життя людей, технічні винаходи Середньовіччя та раннього Нового часу.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Актуалізація опорних знань учнів проводиться з використанням усної та письмової форми опитування.

За методом «Мікрофон» учні дають визначення поняттям: «цивілізація»,  «аграрне  суспільство»,  «індустріальне  суспільство»,  «нова  історія», «банк», «біржа», «абсолютна монархія», «капіталізм».

Робота за картками

Картка № 1

Із запропонованого переліку виберіть поняття, які характеризують аграрну цивілізацію.

Верхньобійне водяне колесо, мікроскоп, плавильна піч, барометр, горизонтальний ткацький верстат, підзорна труба, телескоп.

Відповідь. Верхньобійне водяне колесо, плавильна піч, горизонтальний ткацький верстат.

Картка № 2

Складіть логічний ланцюжок, проставивши в клітинки номера запропонованих подій.

1.  Розквіт торгівлі;

2.  Удосконалення сільськогосподарських знарядь праці.

3.  Розширення товарно-грошових відносин.

4.  Зростання обсягів ремісничого виробництва.

5.  Збільшення потреби в дорогоцінних металах.

6.  Ліквідація кріпосної залежності.

7.  Збільшення продуктивності праці.

Відповідь: 2, 7, 4, 6, 1, 3, 5.

Повідомлення учнів «Винаходи й технічні відкриття XV–XVII ст.».

Бесіда з питань

1.  Укажіть хронологічні рамки  епохи Нового часу  і раннього Нового часу.

2.  Як ви вважаєте, якій епосі більше відповідають Великі географічні відкриття — Середньовіччю або Новому часу? Свою відповідь поясніть.

3.  Назвіть основні риси людини Нового часу. Чим вона відрізняється від людини Середньовіччя?

4.  Як ви вважаєте, чим відрізнялися уявлення про світ людей Середньовіччя і Нового часу?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Великі держави, що виникли в Європі, почали виявляти інтерес  до  освоєння  нових  територій. Після  арабських, монгольських і турецьких завоювань контроль над прибутковою торгівлею прянощами, китайським шовком  і фарфором опинився в руках арабських купців. Сухопутний шлях, відкритий російським мандрівником Афанасієм

Нікітіним, був надто довгим  і небезпечним. У країнах Європи намагалися знайти нові шляхи до Індії.

ІІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу

Причини Великих географічних відкриттів

Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мозковий штурм» назвати події, які призвели до географічних відкриттів.

 Орієнтовні відповіді учнів:

•  вигнання арабів з Іспанії;

•  визнання твердження про те, що земля має форму кола;

•  поява нових карт;

•  винахід астролябії;

•  каравела;

•  захоплення арабами торгових шляхів на сході.

Учитель підбиває підсумок роботи, результати записуються у зошит.

Передумови і причини Великих географічних відкриттів:

1.  Торговельно-економічні  (потреба у дорогоцінних  металах в Європі).

 2.  Соціально-політичні (завершення Реконкісти, утворення централізованих держав, здатних спорядити дорогі експедиції).

3.  Науково-технічні  відкриття  та  винаходи  (твердження  про  те,  що Земля має форму кола, переклади праць античних авторів про розміри Землі; складання нових карт, застосування компаса, астролябії, поява каравел).

4.  Релігійні  та  геостратегічні  (активне протистояння  християнського та мусульманського  світів,  захоплення  турками Константинополя, іспано-португальське морське,  торгове,  колоніальне  суперництво, прагнення до встановлення зв’язків із країнами Заходу).

Робота з картою

Уч и т е л ь. Користуючись  картою  атласа  «Великі  географічні  відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання», дайте відповіді на запитання.

1.  Назвіть країни, які розпочали епоху географічних відкриттів. Свою відповідь поясніть.

2.  Назвіть мандрівників, які здійснювали плавання у XV–XVII ст.

3.  Назвіть мореплавців, які шукали морські шляхи в Індію. Яким чином вони планували досягти Індії?

4.  Які нові континенті були відкриті під час цих подорожей?

5.  Назвіть народи, які населяли ці континенти.

Уч и т е л ь. Португальський принц Генріх Мореплавець

 зібрав при своєму  дворі  вчених  і  картографів,  заохочував  будівництво  каравел, спрямовував експедиції на пошуки шляху до Індії. У 1487 р. Бартоломео Діаш обігнув мис Доброї Надії, південний край Африки,

туди прямував Христофор Колумб, але першим Індії дістався Васко да Гама.

Мандрівники доби великих географічних відкриттів

Робота в группах

Учитель ділить клас на групи і пропонує, використовуючи тексти, історичні документи, матеріали підручника, скласти історичні портрети:

•  1-а група — Васко да Гама.

•  2-а група — Христофора Колумба.

Орієнтовний план характеристики історичного діяча

1.  Основні відомості про життєвий шлях.

2.  Охарактеризуйте риси особистості. Визначте ступінь відповідності особистих якостей завданням, які вирішував історичний діяч.

3.  Визначте способи досягнення мети, які використовував історичний діяч.

 4.  Розкрийте значення та роль історичного діяча.

Текст 1. Васко да Гама

За часів короля Еммануїла Великого була підготовлена нова експедиція під керівництвом Васко да Гама. Васко  да  Гама  походив  зі  старовинного  дворянського  роду.  Його батько Іштван Гама уславився як вірний воїн та досвідчений мореплавець. Сина він брав з собою в плавання з дитячих років.

Васко да Гама отримав від короля три кораблі з екіпажем у сто сімдесят чоловік. Кораблі до далекого походу підготував Бартоломео Діаш. Головним кораблем «Сан-Габріель» керував д’Аленкер — той самий, який разом з Бартоломео Діашем обігнув мис Бур — мис Доброї Надії.

Коли  невелика  флотилія  Васко  да  Гами  оминула  цей  заповітний мис, моряки збунтувалися. Їх виснажили бурі, голод та страх. Вони вирішили закути Васко да Гаму в ланцюги, повернутися додому та просити в короля милості й прощення. Васко да Гама жорстоко придушив бунт. На очах у всієї команди Васко да Гама викинув у море прилади для визначення напрямку руху у відкритому морі та сказав, що з цієї хвилини їхнім керманичем буде тільки сам Бог.

Налякані моряки скорилися. За кілька днів вони пристали до африканського берега. У цих місцях уже бували араби,  і Васко да Гама знайшов  серед них лоцмана,  який  знав  дорогу  до  Індії. Невдовзі кораблі португальців увійшли у порт Калькутти — великого міста на західному узбережжі Індії... Вантаж, який він доставив до столиці Португалії Лісабону, приніс дохід, у шістдесят разів вищий за витрати на організацію експедиції. Але набагато дорожчою була карта, яку склав Васко да Гама. За допомогою цієї карти португальські кораблі могли плавати до казкової Індії. Друга експедиція, організована королем, зазнала невдачі. І тоді Васко да Гама, який одержав титул адмірала Індійського океану, знову взяв справу до своїх рук. У нього вже була грізна сила — флот із двадцяти кораблів з пушками та добірним військом.

Португальці заклали кілька фортець на східному узбережжі Африки  та  примусили  місцеві  племена  визнати  свою  владу.  Васко  да  Гама грабував всі кораблі, які  траплялися йому дорогою, Калькутту обстріляв  з  гармат  і  знищив флот, який мав  захистити місто. Потім  захопив частину узбережжя Індії, залишив там свої війська та з багатою добиччю  відплив  на  батьківщину. Васко  да  Гама  встановив жорстоке  правління над новими  заморськими  територіями, підвладними португальській  короні.  Він  заборонив  торгувати  без королівського  дозволу, примусив місцевих жителів сплачувати податки та підкорятися португальським  законам.

Так виникли перші колонії — території та країни, які були захоплені іншими державами та перебували під  їхньою владою (Всемирная исто-рия в лицах. Новое время. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — С. 10–12).

Текст 2. Нотатки учасника першої експедиції Васко да Гама

«У 1497 р. король Мануїл Португальський відрядив чотири кораблі для відкриттів нових територій та пошуку прянощів. Командором цих кораблів був Васко да Гама...

«У неділю 8 липня 1497 р. ми знялися з якоря. 1 березня [1498 р.] до вечора ми побачили острови та материк, але відклали обстеження до наступного дня...

...І купували наші моряки за безцінь: і гвоздику, і корицю, і прикраси... Побачивши велику простоту народу, командор наш вирішив залишити  тут  для  обміну факторію, переписувача  та  декількох  людей при коморах...

...І погодився, нарешті, цар відпустити нас додому,  і надіслав лист нашому  королю,  написаний  на  пальмовому  аркуші.  Ось  його  зміст: «Прибув до нас Васко да Гама, дворянин вашої країни, чому ми дуже зраділи. А в нашій країні багато кориці, гвоздики, імбиру, перцю і коштовного каміння, а від вас я хочу золота та срібла, коралів і добротного

сукна...» (Перская Н. Л. Культура Средневековья и Возрождения. Хрестоматия. — Х.: Факт, 1998. — С. 176–181).

Текст 3. Христофор Колумб

Найбільш відомий мореплавець, який відкрив новий материк, Христофор  Колумб  організував  своє  плавання  під  іспанським  прапором, проте народився він в Італії, у місті Генуя, в родині чесальника вовни. Про його юність майже нічого не відомо. За одними відомостями, він намагався  опанувати  професію  батька,  за  іншими —  з  чотирнадцяти

років  став моряком  і  навіть  здобув  освіту  в  італійських  університетах Падуї та Пізи. Так це чи ні, достеменно невідомо, але Колумб володів латиною, був знайомий з геометрією, астрономією та умів креслити географічні карти.

У тридцять років Христофор Колумб переселився  до Португалії — головної морської держави того часу. Він брав участь у багатьох плаваннях, побував в Англії та Африці. У Португалії Колумб одружився із знатною дівчиною зі шляхетного роду. Тут же у нього народився син Дієго. Тут же він замислив і головну справу свого життя.

Крізь руки Колумба пройшло безліч географічних карт. Він листувався з відомим вченим Паоло Тосканеллі  із Флоренції, від якого знав про подорожі Марко Поло й про те, що, на думку давніх філософів Арістотеля  та Птолемея,  земля має форму кулі. Колумб повірив  у це. Для середньовічної людини уявити собі землю у вигляді кулі, вкриту океанами, вода яких не стікає з неї, було неможливо. Колумб зміг повірити й уявити, і, вивчивши стародавні карти, він твердо переконався, що, якщо земля має форму кулі, то, виходить, в Індію можна потрапити, рухаючись на захід, а не тільки на схід.

Колумб звернувся до португальського короля Жуана II із проханням організувати експедицію, яка б підтвердила всі його здогадки та розрахунки. Король зацікавився його пропозицією. Але Колумб вимагав собі, в разі успіху, дворянське звання, титул адмірала Моря-Океану, титул віце-короля  відкритих  земель,  десяту  частину  доходів  з них  і ще  золоті шпори. Король не погодився. До  того ж,  саме  в цей час  він планував експедицію Васко да Гами.

Зазнавши невдачі, Колумб зі своїм п’ятирічним сином перебрався до Іспанії.

В Іспанії він кілька років намагався отримати аудієнції короля і королеви,  але йому довелося покинути країну. Він  ішов пішки, просячи милостиню в монастирях. В одному з монастирів він розповів про свої халепи настоятелю Хуану Пересу. Чернець захопився незвичайним пла-

ном мандрівника. Виявилося, що Хуан Перес  колись  був  духівником королеви. Він улаштував Колумбу зустріч з королевою Ізабеллою та королем  Фердинандом.  Цього  разу  йому  вдалося  переконати  монархів і навіть отримати згоду на всі умови, які були відкинуті португальським королем.

…Адмірал був упевнений, що він досяг східних берегів Індії або Китаю. Іспанці шукали золото й прянощі, але не знайшли ані того, ані іншого. Побувавши ще на декількох островах, у тому числі на Кубі, яку назвали Хуанною, на честь дочки королеви Ізабелли,  іспанці повернулися додому.

Відкриття Колумба справило на королеву й короля Іспанії величезне враження. І,незважаючи на те, що мандрівники майже не привезли золота й прянощів,  а  лише шістьох жителів  з нових  земель, названих індіанцями, дивовижних папуг та небачені раніше фрукти, було вирішено спорядити нову експедицію. У дорогу вирушили сімнадцять кораблів і майже півтори тисячі шукачів щастя та багатства.

Доля самого Колумба склалася трагічно. Чотири рази він плавав до нових  земель, відкрив безліч островів  та  узбережжя материка. Але  засновані ним поселення не  давали прибутку — йому навіть не  вдалосяпокрити витрати на організацію експедицій. Вороги й суперники звели на нього наклеп королеві й королю, та, закувавши у кайдани, привезли його до Іспанії. Правда, король і королева захистили Колумба...

Останні півтора роки життя хворий і розчарований в усьому, Колумб клопотався лише про те, щоб всі його титули й привілеї, обіцяні королем та королевою, перейшли у спадщину його синам —Дієго й Фернандо. Його турботи не були даремним. Через кілька років по смерті Колумба нові володіння іспанської корони почали давати величезні доходи.

Дієго Колумбу відмовили у праві на частку цих доходів. Він подав у суд на  королівських  чиновників  і  виграв його. Дієго повернули  титул  адмірала й віце-короля Індії,  і він сімнадцять років керував  іспанськимиколоніями  в Америці. Лише  від  золотих  рудників Дієго  отримував по декілька тонн золота на рік.

Сини Колумба потрапили у вищий світ іспанської знаті. Дієго одружився на племінниці відомого полководця герцога Альби, яка була родичкою самого короля.

А Фернандо став наближеним імператора та короля Карла V і виконував його особисті доручення  (Всемирная история в лицах. Новое время. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — С. 14–24).

Учні презентують результати своєї роботи.

Перша навколосвітня подорож

Уч и т е л ь. Перша навколосвітня подорож тривала з вересня 1519 по 1522 рр.

П’ять  кораблів —  «Тринідад»,  «Вікторія»,  «Сантьяго»,  «Сан-Антоніо» та «Консепсьон» вийшли у море, маючи на борту 260 чоловік команди. Назад повернулося лише 18 чоловік.

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати текст документа і відповісти на запитання.

Текст 4. Зі щоденника Пігафетті, супутника Магеллана

«У середу, 28 листопада 1520 р., ми вибралися з цієї протоки та вступили  у  велике  море,  яке  прозвали  «Тихим».  Упродовж  трьох  місяців і дванадцяти днів ми були  зовсім позбавлені свіжої  їжі. Сухарі, якими ми харчувалися, являли собою не хліб, а порох, який був  змішаний  із хробаками... Вода, яку ми мали пити, була гнила й смердюча...

Щоб не  вмерти  з  голоду, ми  їли  волячу шкіру,  яка  вкривала  грот-грей...» (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 135).

1.  Яке значення мала ця подорож?

2.  З якими труднощами зіткнулися мореплавці?

3.  Які риси характеру були притаманні мандрівникам?

Робота з картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти атласа «Великі географічні відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання» розповісти про маршрут експедиції Магеллана.

Доколумбові цивілізації Америки

Для того, щоб з’ясувати, на якому рівні розвитку перебували цивілізації доколумбової Америки, учитель ділить клас на групи й пропонує на основі матеріалів підручника, історичних текстів, документів підготувати презентацію:

•  1-а група — Імперія ацтеків.

•  2-а група — Держава інків.

Текст 5. Записки Діаса про Мексику

«Тепер же варто сказати про вмілих майстрів, яких у Мексиці було багато з будь-якого ремесла. Насамперед, треба згадати про різьбярів по каменю, а також  золотих справ майстрів, які створювали куванням та литтям  речі,  що  викликали  б  заздрість  їхніх  іспанських  товаришів… Ювеліри  досвідчені  у шліфуванні  різних  каменів. Дивовижними  були також твори художників, скульпторів і майстрів з різьблення. Ткацтвом і вишивками займалися переважно жінки, досягаючи в цьому неймовірної майстерності, особливо у виготовленні найтонших матерій, оздоблених пір’ям.

Нарешті, Мотекусума мав ще, і лише для себе, велику кількість мулярів, тесль, столярів, садівників. Сади Мотекусуми були не тільки великі, але й дивовижні за своєю пишнотою: усюди квіткові клумби вигадливих малюнків, басейни, ставки.

На ринку продавали рабів, нитки, дорогі  тканини, какао, фрукти, плетене взуття, солодкі місцеві корінці, шкіри й хутро...» (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 141–146).

Текст 6

«Задовго до появи європейців тут жили племена майя.

Вони відомі будівлями храмів-пірамід. Деякі  з цих пірамід  за обсягом навіть перевершують єгипетські, хоча й поступаються їм висотою.

Пізніше майя перемогли войовничі ацтеки. Вони підкорили собі багато племен  і створили єдину державу зі столицею в Мехіко. Це місто в наш час є столицею Мексики.

Мексика та Мехіко — це те саме слово, тільки різної вимови. Мексика — англійською, воно стало назвою країни. Мехіко — іспанською. Самі ацтеки називали свою столицю Теночтітлан. Ацтеки не тільки не знали вогнепальної зброї, але навіть не вміли виплавляти залізо (Все-мирная  история  в  лицах.  Новое  время. —  М.:  ОЛМА-ПРЕСС,  1999. —

С. 28–32).

 Запитання до текстів

1.  Які ремесла були розвинені в ацтеків?

2.  Оцініть рівень розвитку культури ацтеків.

3.  Які з числа згаданих у тексті товарів європейці вивозили з Мексики?

Текст 7. Держава інків

«Уся земля належала верховному правителеві Інку. Ріжок державного  чиновника,  який  стояв на  вежі,  оголошував про початок польових робіт. Держава роздавала ремісникам сировину й вилучала вироблене. Ніхто із селян не мав право без дозволу залишати своє село, а тим більше — свою провінцію. Держава могла, не запитуючи згоди людей, переселити їх в іншу провінцію для освоєння нових земель.

Держава владно втручалася в особисте життя людини, розпоряджалася її вільним часом. Вона пропонувала всім селянам чоловічої статі з 9 до  16  років  бути  пастухами,  з  16  до  20 років —  слугами  або  бігунами поштової служби; після 60 років вони повинні були  годувати качок та плести мотузки. З метою скорочення вільного часу селян їх примушували переносити з місця на місце земляні пагорби. Під час їжі двері будинків мали бути відкритими. Чиновник пильно стежив за тим, що й коли їдять. У будинках заборонялося мати стільці.

Повсякденним явищем, як для імперії інків, так і для імперії ацтеків були масові людські жертвоприношення. Інки писали дві  історії: одну, «правдиву», яку ретельно ховали від непосвячених;  іншу, хвалебну, оспівували у вигляді гімнів під час свят.

Звичайним  покаранням  були  катування  та  страти.  Племена,  що повставали проти інків, ставали рабами» (Мишина И. А., Жарова Л. Н., Михеев А. А. Всемирная история. Эпоха становления цивилизаций к. XV–XX вв. — К.: Ґенеза, 1995. — С. 89).

Запитання

1.  Розкажіть про організацію влади в імперії інків.

2.  Як держава регламентувала життя індіанців?

ІV. Закріплення знань учнів

1.  Учні, використовуючи наведені положення, мають заповнити таблицю «Причини й наслідки Великих географічних відкриттів».

А. Причини	Б. Наслідки

1)  Бажання європейців збагатитися на торгівлі з Індією.

2)  Переміщення до Антверпена — центру світової торгівлі.

3)  Потреба в золоті та сріблі — основних металах, з яких карбували гроші.

4)  Надзвичайне зростання обсягів торгівлі.

5)  Загарбання турками Константинополя.

6)  Переміщення  торгових шляхів  із Середземного моря  в Атлантичний океан.

7)  Початок колоніальних загарбань.

8)  Збагачення власників майстерень і купців Європи.

9)  Поява в Європі нових рослин, товарів, продуктів.

Відповідь: А — 1, 3, 5, 7; Б — 2; 4, 6, 8, 9.

2.  Використовуючи наведені факти, складіть коротку біографію кожної з указаних у таблиці осіб.

Х. Колумб	Васко да Гама	Ф. Магеллан
А	Б	В

1)  Був сином бідного італійського ткача.

2)  Придворний португальського короля Маноеля.

3)  Португальський моряк із небагатих дворян.

4)  Командував флотилією  з  трьох каравел  («Санта-Марія»,  «Пінта», «Нінья»), яка через 33 дні після відплиття підійшла до острова Сан-Сальвадор («Святий рятівник»).

5)  Перетнув Атлантичний океан.

6)  Досяг індійського порту Калікут.

7)  Дав назву океану — «Тихий».

8)  Відкрив північне узбережжя південної  та східної частин Центральної Америки.

9)  Переселився  до  Іспанії  й  став  адміралом. Очолив  експедицію з п’яти іспанських кораблів, яка тривала три роки.

10) Керував чотирма подорожами до нового континенту.

11) На  чотирьох  кораблях  вперше  обігнув  південь  Африки  та  вийшов в Індійський океан.

12) Організатор і керівник першої навколосвітньої подорожі, досяг Філіппінських островів.

13) Оселився в столиці Португалії — Лісабоні.

14) Відкрив протоку, яку згодом назвали його ім’ям.

15) У 1485 р. переселився до Іспанії.

16) Обігнув Південну Америку.

Відповідь:

А — 1, 4, 8, 10, 13. Б — 2, 5, 6, 11, 15.

В –3, 7, 9, 12, 14, 16.

V. Домашнє завданн

  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

  2. Намалювати  моделі  кораблів  великих  мандрівників,  прилади  та пристосування для морських подорожей.

  3. Виготовити макет карти до подорожей Колумба, В. да Гами, Ф. Магеллана.

              1)  Нанести на карту маршрути великих мандрівників.

               2)  Скласти таблицю «Великі географічні відкриття».

Мореплавець	Дати подорожі	Відкриті землі

Джерела:
1. «Усі уроки всесвітньої історії у 7-му класі»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки всесвітньої історії у 7-му класі»

УРОК 3

Тема.   Завоювання Нового світу

Мета:  показати,  яким  чином  утворювалися  колоніальні  імперії; сформувати  уявлення  про  доколумбові  цивілізації,  показати  наслідки Великих географічних відкриттів для двох світів; сприяти усвідомленню про неприйнятність поневолення людини людиною.

Основні  поняття  та  терміни:  «революція  цін»,  «синтез»,  «колонія», «Конкіста», «конкістадори», «Латинська Америка».

Основні дати та події:

•  1494 р. — Тордесильясський договір.

Обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  історичні  документи, роздавальний матеріал, портрети конкістадорів.

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстом підручника і роботою в групах.

Додаткові джерела інформації:

•  Хаггард Р. Р. Дочка Монтесуми.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  порівнювати життя  людей  раннього Нового  часу  та народів  доколумбової Америки;

•  аналізувати причини й наслідки Великих географічних відкриттів;

•  розповідати про доколумбові цивілізації Америки;

•  давати характеристику діяльності Е. Кортеса; Ф. Піссаро;

•  працювати з документами, історичною картою;

•  застосовувати та пояснювати терміни й поняття.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Тестові завдання

І.  Обрати одну правильну відповідь.

1.  Визначте подію, яка відбулася в 1492 р.

а)  Перша кругосвітня подорож;

б)  відкриття західного шляху в Індію;

в)  відкриття Америки Колумбом;

г)  завоювання Мексики й Перу.

2.  Визначте дату підписання Тордесільясського договору.

а)  1494 р.;

б)  1498 р.;

в)  1519 р.;

г)  1524 р. 3.  Визначте назву, яку одержали відкриті землі.

а)  Старий Світ;

б)  Новий Світ;

в)  Західний Світ;

г)  Східний Світ.

4.  Визначте назву корабля Ф. Магеллана.

а)  «Пінта»;

б)  «Нінья»;

в)  «Вікторія»;

г)  «Санта Марія».

5.  Визначте назву колонії, яка була створена на місці імперії Великого Інки.

а)  Мексика;

б)  Перу;

в)  Бразилія;

г)  Нова Гранада.

6.  Визначте поняття, яке відповідає визначенню: завойовники нових земель для іспанської корони.

а)  Конкістадори;

б)  пірати;

в)  місіонери;

г)  капери.

Відповіді: 1 в; 2 а;3 б; 4 в; 5 б; 6 а.

ІІ.  Установіть хронологічну послідовність.

а)  Початок завоювання Мексики й Перу;

б)  закінчення навколосвітньої подорожі Магеллана;

в)  відкриття морського шляху в Індію.

Відповідь: в — а — б.

ІІІ. Оберіть правильні варіанти відповідей. (Три правильних варіанти)

1.  Визначте  території  індіанських  племен,  які  були  завойовані  Іспанією.

а)  Апачі;

б)  сіу;

в)  ацтеки;

г)  інки.

2.  Визначте товари, які вивозилися до Європи з відкритих земель.

а)  Золото;

б)  кава;

в)  залізні вироби;

г)  бавовна.

Відповіді: 1 а, в, г; 2 а, б, г.

ІV.  Установіть відповідність між термінами і поняттями.

а) Кортес;	1) італійський мандрівник, який відкрив новий материк;
б) Піссаро;	2) мандрівник, який відкрив морський шлях до Індії;
в) В. да Гама	3) завойовник, який підкорив державу інків;
	4) завойовник, який підкорив імперію ацтеків

Відповідь: а — 4; б — 3; в — 2.

V.  Завдання відкритої форми з короткою відповіддю.

1.  Запишіть назву класу кораблів Х. Колумба.

Відповідь: каравела.

2.  Запишіть ім’я імператора ацтеків.

Відповідь: Монтесума.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Епоха Великих географічних відкриттів почалася з відкриття Америки Христофором Колумбом.

У 1992 р. у світі відзначалося 500-річчя цієї події. Було видано чимало книг, друкувалися наукові статті, проводилися численні конференції. Деякі учені запропонували замінити звичне визначення «відкриття Америки», оскільки воно відповідає тільки  поглядам  європейців,  більш  точним  поняттям  «зустріч  двох світів» (наголошуючи на тому, що в індіанців існував свій світ до зустрічі з  європейцями).  Проте  частина  дослідників  вважають,  що  корінним американцям ця зустріч була зовсім не потрібна і нав’язана всупереч їхнього бажання. У процесі уроку поміркуйте над цією проблемою.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Завоювання Нового світу

Бесіда за запитаннями

1.  Дайте визначення поняттям «колонізація», «колонія».

2.  Коли і де ми вперше зустрічалися з цим поняттям?

3.  Як ви вважаєте, чи відрізняються один від одного Велика  грецька колонізація і колонізація Нового часу? Назвіть основні відмінності.

Робота з картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти атласа «Великі географічні відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання» дати відповіді на запитання.

1.  Назвіть держави, які брали участь у загарбанні колоній.

2.  Назвіть державу, яка захопила найбільші колонії.

3.  Назвіть індіанські племена, які були завойовані іспанцями.

4.  Із кого складалися загони, що захоплювали колоній?

Уч и т е л ь. Територіальні захоплення Іспанії та Португалії перетворили ці  дві країни на провідні колоніальні  імперії. Ще  у  1494 р.  вони уклали  Тордесильясський  договір  про  розподіл  світу.

 Папа  римський особисто затвердив на карті лінію розділу, що пролягала з півночі на південь через Атлантичний океан. Португальський король був проголошений повелителем  усіх  земель, що будуть  відкриті на  схід  від цієї лінії, іспанський — на захід. Проте всі прагнули обійти цей договір і захопити якомога більше земель.

До  моменту  появи  європейців  в  Америці  тут  проживало  близько 50 млн  чол. Найбільш  густонаселеними  територіями  були  імперія  ацтеків і держава інків.

Робота з історичними текстами

Учитель пропонує учням познайомитись з текстом історичних джерел і дати відповіді на запитання.

Текст 1. Нотатки зі щоденника Христофора Колумба  від 12 жовтня 1492 р. про першу зустріч із індіанцями

«...Я усвідомлював, що краще навернути  їх на нашу  віру любов’ю, а не силою. Я дав їм червоні ковпаки й скляне намисто та багато інших малоцінних предметів, які зробили їм велику втіху. І вони так добре поставилися до нас, що це здавалося дивом. Вони вплав переправлялися до човнів, де ми перебували, приносили нам папуг та бавовняну пряжу

в мотках, дротики і багато інших речей...

Але мені здавалося, що ці люди бідні та мають потребу в усьому. Всі вони ходять у чому мати народила... Вони не знають залізної зброї: коли я показував їм шпаги, вони хапалися за леза та через незнання обрізали собі пальці...

Вони повинні бути  гарними  і розумними  та  тямущими  слугами — я помітив, що вони дуже швидко навчилися повторювати те, що їм говорилося,  і  я  думаю,  що  вони  легко  стануть  християнами...»  (Данилов Д. Д.,  Кузнецова  С.  С.,  Репников  А.  В.,  Рогожкин  В.  А.  Всемирная  история Нового времени. Конец XV–XVIII век. (зарубежные страны) — М.:

Баласс, 2002. — С. 50).

Текст 2. Один із конкістадорів про індіанців

«Більша  частина  землі  заселена  та  беззаконно  узурпована  дикими тваринами та нерозумними  істотами або  грубими дикунами, які через своє  безбожне неуцтво  та  богохульне  ідолопоклонство  гірші  за  диких звірів...» (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная  история  Нового  времени.  Конец  XV–XVIII  век  (зарубежные страны). — М.: Баласс, 2002. — С. 50).

1.  Як Колумб характеризує індіанців?

2.  Як Колумб обґрунтовує право європейців на чужі землі?

3.  Як конкістадори обґрунтовували право європейців на чужі землі?

4.  Що, на думку конкістадорів, несли європейці Новому Світу?

Конкістадори у Новому світі

Уч и т е л ь. Захоплювати нові території були готові сотні дворян, які залишилися без діла після завершення Реконкісти. Дізнавшись про казкову країну Ельдорадо, де населення начебто купається у золоті, вони були  готові  їхати  на  нову  війну — Конкісту.  Тому  їх  почали  називати конкістадорами.

Робота в групах

Учитель ділить клас на групи й пропонує на основі матеріалів підручника та історичних текстів підготувати презентації:

•  1-я група — Конкістадор Ернан Кортес.

•  2-а група — Завойовник інків — Франсіско Піссаро.

(Орієнтовний план характеристики історичного діяча див. в уроці 2.)

Текст 3. Ернан Кортес

«Ернан Кортес народився у бідній дворянській родині. Замолоду він учився  у  знаменитому  іспанському  університеті міста Саламанка,  але університет довелося залишити. Кортес виїхав у Новий Світ. Опинившись на Кубі, Кортес одержав місце секретаря намісника острова. Але молодий, честолюбний іспанець мріяв збагатіти. Кортес самовільно, із

загоном у чотириста чоловік залишив Кубу.

Він  вирушив  до Центральної Америки. Коли Кортес  висадився  зі своїм загоном на узбережжі Мексики, величезну допомогу надала його кохана Марина. Завдяки  їй Кортес зміг вести переговори з місцевими племенами, і деякі з них перейшли на його бік. Через це його загін збільшився майже вдвічі. Індіанці племен, що підкорялися ацтекам, вважали Кортеса білим богом, який прийшов, щоб звільнити їх.

Верховний правитель ацтеків Монтесума, довідавшись про прибуття Кортеса, відправив до нього послів. Вони піднесли  іспанцям золоті прикраси. Монтесума обіцяв дати ще золота, але вимагав, щоб Кортес залишив його країну.

Кортес наказав відправити подарунки в Іспанію, королю та імператору Карлу V, а кораблі, на яких іспанці прибули до Мексики, знищити. Тепер Кортесу та його воїнам лишалася тільки два виходи — або загинути, або завоювати Мексику.

Коли  загін Кортеса, посилений  воїнами-індіанцями  з  різних племен,  підійшов  до  столиці, Монтесума  не  наважився  вступити  з  ним у бій. Він дозволив іспанцям увійти в місто і розташуватися майже поруч зі своїм палацом. Кортес скористався цим. Під час одного з відвідувань палацу він захопив Монтесуму в полон та примусив його визнати владу іспанського короля. Всі скарби палацу дісталися іспанцям. Монтесума  був  змушений правити  країною  так,  як цього  вимагав Кортес. Місцева знать і жерці зрозуміли це та повстали. Кортес опинився в оточенні на острові в палаці Монтесуми разом із золотом, яке йому вдалося зібрати та захопити.

Однієї ночі  іспанці прорвалися через багатотисячну армію ацтеків

і, втративши  все  награбоване  та  свою  артилерію,  відійшли  до  узбережжя. Тих, хто потрапив у полон, ацтеки принесли в жертву богам.

Але Кортес повернувся з новим військом і незабаром остаточно завоював Мексику»

(Всемирная история в лицах. Новое время. — М.:   ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — С. 28–32).

Текст 4. Франціско Пісарро

«Інший легендарний завойовник нових земель — Пісарро, на відміну від Кортеса, не вчився в університеті та не був дворянином. Все життя він залишався неписьменним; з дитинства пас худобу, потім завербувався  солдатом  й  потрапив  у  Новий  Світ.  Двадцять  років  він  провів з такими ж, як і він сам, шукачами удачі та зрештою зробився ватажком невеликого загону, який нагадував зграю розбійників. Пісарро разом зі своїми  супутниками  шукав  легендарну  країну  золота —  Ельдорадо. «Ельдорадо» з іспанської — «золота країна».

У пошуках Ельдорадо Пісарро зі своїм соратником Дієго де Альмагро потрапив у країну інків — Перу.

Інки —  невелике  індійське  плем’я,  яке  створило  в  доколумбовій Південній Америці велику державу, що за рівнем розвитку наближалося до держави ацтеків. Назву Перу йому дали іспанці.

Коли Пісарро зрозумів, що він знайшов багату країну, яку можна завоювати, як зовсім нещодавно Кортес завоював Мексику, він завбачливо вирушив до Іспанії та доповів про це Карлу V. Король призначив Пісарро губернатором всіх земель, які він зможе приєднати до іспанських володінь. Повернувшись до Перу, Пісарро дізнався, що в країні триває міжусобна війна двох братів, спадкоємців престолу — старшого Гуаскара та молодшого Атагуальпи. Перемогу в цій боротьбі одержав Атагуальпа. Він  і став верховним правителем. Іспанці запросили Атагуальпу до себе в гості для переговорів і захопили його в полон. Верховний правитель  інків вважався головним богом. Кожне його слово було законом. Захопивши такого бранця, Пісарро заволодів всією країною.

Він зажадав від Атагуальпи величезний викуп —  заповнити  золотом величезну кімнату. Піддані Атагуальпи зібрали золото. Тоді Пісарро зв’язався з пе-реможеним  суперником  Атагуальпи —  Гуаскаром,  який  перебував

у в’язниці. Атагуальпа довідався про це й, побоюючись, що його позбав-

лять трону, віддав наказ убити Гуаскара.

Пісарро звинуватив Атагуальпу в убивстві та організував над ним суд за іспанськими законами. Суд визнав Атагуальпу винним у незаконному захопленні влади і засудив до страти. Тепер Перу повністю належало іспанцям.

Через деякий час  інки повстали проти завойовників, але  іспанцям удалося придушити повстання.

Завоювання Перу скінчилось війною Пісарро та його головного помічника Альмагро. Першому на  той час  уже минуло шістдесят років, а другому —  сімдесят. Пісарро  переміг  у  цій  боротьбі  і  стратив  свого друга Альмагро. Через три роки прихильники сина Альмагро зарізали Пісарро

в губернаторському палаці під час вечері прямо за обіднім сто-

лом»  (Всемирная  история  в  лицах.  Новое  время. — М.:  ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — С. 32–35).

Презентація відповідей учнів.

Значення великих географічних відкриттів

Бесіда за запитаннями

1.  Як вплинули на розвиток торгівлі між країнами Великі географічні відкриття?

2.  Якими були наслідки Великих географічних відкриттів для підкорених народів?

3.  Як ви вважаєте, до чого призвело надходження величезної кількості золота до Європи?

4.  Чи сприяли географічні відкриття та колоніальні завоювання зростанню виробництва товарів?

Робота з поняттями

Учитель пропонує записати у зошит визначення понять «революція цін», «факторія».

Революція  цін — подорожчання  усіх  товарів, оскільки  їхня  вартість почала виражатися у більшій кількості золота і срібла.

Факторія —  торговельне  поселення,  засноване  за  межами  метрополії.

V. Закріплення знань учнів

1.  Заповніть таблицю «Наслідки Великих географічних відкриттів».

Торгівля
Промислове виробництво
Наукові знання
Які культури європейці привезли з Америки?

2.  Заповніть таблицю «Формування світового ринку».

	Америка	Африка	Європа
Ввозили
Вивозили

VІ. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф.

2.  Намалювати представників індійських народів.

3.  Виготовити макети індійського озброєння.

4.  Підготувати презентацію «Нова їжа з Америки».

5.  За допомогою карти атласа «Великі географічні відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання» та географічного атласа заповнити  таблицю  «Сучасні  держави  на  території  колишніх  колоній».

Колонія	Назва сучасної держави	Столиця

Джерела:
1. «Усі уроки всесвітньої історії у 8-му класі»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки всесвітньої історії у 8-му класі»
3. Сайты: http://www.fictionbook.ru
                  http://dreamworlds.ru
                  http://www.socio-research.ru
                  http://www.free-lance.ru
                  http://www.kalitva.ru
                  http://justsite.wordpress.com
                  http://enc.lib.rus.ec

Урок №   13                                                    8кл                        Історія України

ТЕМА УРОКУ: Кримське ханство у XVI – першій половині XVII ст.

Внутрішня і зовнішня політика.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: сформувати у учнів поняття про корінне населення Криму, з метою розвитку пізнавальних вмінь учнів,  охарактеризувати  особливості економічного та політичного становища Кримського ханства та розкрити  історичне значення Кримського ханства. 

Розвиваюча: з метою розвитку  критичного історичного мислення, запропонувати учням роботу з документами,  сприяти розвитку  вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки з метою розвитку історичного мислення.

Виховна: сприяти вихованню у дітей поваги до корінних народів, зокрема кримськотатарського народу. Виховувати учнів у дусі патріотизму.

Обладнання та матеріали: карта України в ХVІст, ілюстрації з даної теми, документи.

Основні ідеї та поняття: курулгай, бей, диван, муфтій.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу,

ХІД УРОКУ.

І. Організаційний етап:

- привітання з учнями;

- перевірка присутніх;

ІІ. Мотивація учбової діяльності.

Метод частково-пошуковий

1.     До складу яких держав входили Українські землі в ХVІ ст. ?

2.     Які державні утворення існували на Кримському півострові?

3.     Які корінні народи Кримського півострова Ви знаєте?

Робота з картою України  ХVІст.

ІІІ Викладення нового матеріалу

Метод  проблемного викладу, пояснювально-ілюстративний.

Проблемне питання:

Якою була політика Кримського ханства по відношенню до інших українських земель?

Розповідь вчителя:(завдання – на основі розповіді вчителя учні самостійно заповнюють схему)

Із  численних  земель  колишньої  Золотої  Орди  вціліло  лише  Кримське  ханство.  Воно  займало менше  половини  території  Кримського  півострова.  Ряд  населених пунктів  і  територій  входили  до  складу  Османської  імперії.  Вони становили  окрему  адміністративну  одиницю  із  центром  у місті Кафі.

Заняття  населення  відрізнялися залежно від природних умов півострова. Серед татар Південного  берега  Криму  були  поширені  садівництво  та  виноградарство.  Тут вирощували  близько  50  сортів  винограду.  Займалися також  рибальством, тваринництвом,  городництвом,  вирощуванням тютюну. Населення степового Криму, яке  із другої половини XVI ст. перейшло  до  осілого  способу  життя,  займалося землеробством,

забезпечуючи зерном весь Кримський півострів. Важливою галуззю господарства  тут  також  залишалося  розведення  коней  і  овець. Разом  із  цим швидко  почали  зростати  міста.  Найбільшим  був Бахчисарай, що  з  1532  р.  став  столицею  ханства.

    Бахчисарай – столиця Кримського ханства.

 Міста  були  центрами  ремесла  й  торгівлі.  Тут  продавали  пшеницю,  вино,  продукти тваринництва, рибу, ремісничі вироби. Предметом торгівлі був  і «живий  товар» —  раби. Найбільший невільничий  ринок  існував  у Кафі.

Чим займалися:

Скотарство:                           Землеробство:              Бджільництво;

- конярство                                     - виноградарство                  Рибальство

- вівчарство                           - садівництво               

                                               - зернові культури

Робота з картою – районування території півострова залежно від зайнятості.

Більшість  населення  півострова  складали  прості  вільні  люди. Кріпацтва  не  існувало.  Земля  перебувала  у  володінні  селянських громад, знаті та хана. Хан, розподіляючи землі серед місцевої знаті, не  зачіпав  володіння  громад.  Ліси  та  пасовища  вважалися  спільною  власністю,  оскільки,  як  вважають  мусульмани,  те,  що  існує на  землі, створене  Аллахом  і  не  може  належати  комусь  особисто. Селяни  були  зобов’язані  відпрацьовувати  тиждень  на  рік  на  бея, мурзу  та  хана  і  сплачувати  десятину —  своєрідний  податок,  який призначався  на  загальнодержавні  потреби.

Ø Де , на вашу думку, жилося краще простим селянам? Чому?

Ø Чому ставлення до селян інших українських земель відрізнялося?

  За  формою  державного  правління  Кримське  ханство  було  станово-представницькою  обмеженою  монархією.

Ø А що може свідчити про обмеженість влади хана?

Ø Обмеженість від кого? Чому?

Робота з підручником (учні по черзі називають признаки та причини обмеженості):

-         В Кримському ханстві була присутня децентралізація

-         Ханів назначав султан (хоча формально обирала турецька знать)

-         Султан очолював весь мусульманський світ (в Криму муфтій був підзвітний султану)

-         Нерідко сини кримських ханів були заручниками у султана

-         На території Кримського п-ва, в османських містах були присутні військові гарнізони.

Отже, стосовно зовнішньої політики  Кримське ханство було повністю залежним від Османської імперії.

Розповідь вчителя:

За державним устроєм Кримське ханство було децентралізованою  державою,  поділеною  на  сім  бейликів,  очолюваних  могутніми  беями —  головами найбільш  знатних родів.    Вони мали  свої війська й органи влади. Беї могли відмовитися брати участь у походах, проголошуваних  ханами,  або  здійснювати  самостійні  походи.

 Учні зачитують заздалегідь приготовлені короткі доповіді про головні складові  ієрархічної структури Кримського ханства.

На основі повідомлень будується схема ієрархічної структури Кримського ханства.

Отже, Кримське ханство завжди перебувало в залежності від Османської імперії, і зовнішня політика Кримського ханства повністю відповідала політиці Османської імперії.

Найнебезпечнішим  своїм противником Кримське ханство  вважало Московську державу, тому неодноразово вступало в політичні союзи  з  Польщею  проти Московії.  Кримські  хани  регулярно  здійснювали  більш  або  менш  успішні  походи  на  землі  свого  північно-східного  сусіда.  У  свою  чергу,  московські  царі  відправляли  послів до Бахчисарая, відкуповувалися подарунками  і грошима, одночасно не  припиняючи  спроб  відвоювати  вихід  до  північних  морів. Північним  сусідом  ханства  була  Річ  Посполита,  до  складу якої  входили  українські  землі.  Кордон  із  Кримським  ханством проходив  через  Степ,  де  від  XVI  ст.  кочували  підвладні  хану  ногайські  орди.  Південноукраїнські  землі  тривалий  час  залишалися незаселеним  Диким  Полем, оскільки  таке  небезпечне  сусідство  не дозволяло  тут  жити  спокійно.  Від  набігів  ногайських  орд  і  татар страждали  також  інші  регіони  українських  земель. Худоба, майно та  самі  люди  ставали  їхньою  здобиччю.  Лише  в  першій  половині XVII  ст.  з  українських  земель  татари  забрали  в  рабство  близько 300  тис.  осіб.  Їх продавали на невільничих  ринках Кафи  і Гезлеве, вивозили  до  Османської  імперії  та  інших  країн.

Оскільки  влада  Речі Посполитої  не  могла  забезпечити  захист населення України,  це  завдання  взяли  на  себе  козаки.

 Бій козаків з татарами.

Робота з документом:

Про вправність татарських воїнів свідчать записи Г. де Боплана: 

Вони озброєні шаблею, луком із сагайдаком із 18—20  стрілами; за по­

ясом у них ніж, кресало, щоб добувати вогонь, шило й п’ять або шість сажнів

ремінних шнурів…  лише найзаможніші носять кольчугу, інші ж, не маючи

нічого, йдуть на війну, вважай, голими. Усі вони дуже сміливі та вправні на

конях… і  настільки спритні, що на повному чвалі перестрибують з  одного

коня, який засапається, на іншого, якого ведуть за вуздечку, щоб швидше

тікати під час погоні. Кінь, не відчуваючи на собі господаря, відразу ж  перебігає праворуч від нього, тримаючись весь час поруч із ним, щоб бути

у  зручному місці, коли вершник схоче пересісти на нього з  тією спритністю, яка їм властива при перестрибуваннях. Ось як ці коні привчені служити своїм господарям…

Ø Які риси воїнів зауважив автор?

Ø При що це свідчить?

Робота з документом

КРИСАЧЕНКО О.С.Про тактику втргнення:

Перейшовши кордон та потрапивши на територію України, татари два-три дні відпочивали неподалік кордону. Потім орда розпадалася на три загони, вони в свою чергу згодом – на ще менші загони, які йшли у різних напрямках. Таким чином татари оточували поселення з усіх боків, забирали людей, майно, худобу, і,  навантажені, повільно відступали, уникаючи зустрічей з козаками.

Ø Який характер мали татарські набіги на українські землі?

Ø Описані автором набіги відносилися до спланованих великих військових походів?

Ø На вашу думку, з якою метою здійснювалися ці набіги?

На основі викладеного матеріалу учні самостійно дають відповідь на проблемне питання, тим самим формулюють висновок.

Отже, Кримське ханство – це татарська феодальна держава, яка за весь час свого існування  вела «васальну» від Османської імперії зовнішню політику. По відношенню до території українських земель Кримське ханство вело загарбницьку, грабіжницьку політику.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Гра «Запитай мене» Учні в ланцюжковому порядку задають один одному питання й дають відповіді стосовно вивченого матеріалу.

V. Домашнє завдання.

§  опрацювати текст підручника

§  Записати нові терміни в словник

§  Робота з картою

Держава Феодоро та Кримське ханство

1. Середньовічна держава Феодоро

Кримський півострів з античних часів був батьківщиною багатьох народів. Тут жили таври, скіфи, давні греки, сарматські племена аланів. З часів Великого переселення народів сюди перебрались частина готів, гунів, слов’ян.

У ранньому Середньовіччі за Крим боролись Хозарський каганат і Візантійська імперія. Розгром каганату у 965–968 рр. сприяв посиленню в Криму впливу Візантії.

У ХІІ ст. у степовій зоні півострова поселились половці. Візантійці контролювали південне морське узбережжя з розташованими там містами. Після захоплення Константинополя хрестоносцями у 1204 р. візантійські володіння в Криму стають зоною боротьби між Венеціанською і Генуезькою торговими республіками. Урешті після ряду угод із Золотою Ордою генуезці закріпили за собою південне узбережжя Криму. Центрами їхніх володінь стали портові міста Кафа (нині Феодосія), Джаліта (Ялта), Лупіко (Алупка) та ін.

У південно-західній частині Криму утворилося князівство Феодоро. Його столицею було місто того ж імені на горі Мангуп. Із письмових джерел відомо, що Феодоро було залежним від Золотої Орди. Найважливішими населеними пунктами, окрім столиці Феодоро (Мангуп), були фортеця і портКаламіта, які пізніше отримали назву Інкерман, замок і поселення Фуна біля сучасної Алушти та замок на горі Сандик-Кая південніше сучасного Бахчисараю.

Населення князівства сповідувало православ’я. Місто Феодоро було центром митрополії, яка підпорядковувалася Константинопольському патріархові.

Етнічний склад населення був неоднорідний. Відомо, що там проживали греки, готи, алани, татари, караїми (нащадки хозар, які сповідують іудейську релігію; близько тисячі караїмів досі проживають у Криму).

Політика князівства базувалася на союзі з православною Візантією. Дружні відносини були у держави Феодоро і з кримським улусом Золотої Орди, а згодом — із Кримським ханатом. А ворогували феодорити з Генуезькою колонією в Кафі. Війни велися за володіння торговельним портом Чембало (Балаклавою).

У 1453 р. турки-османи оволоділи Константинополем. Слідом за столицею османи підпорядкували собі всі володіння зруйнованої Візантійської імперії. У 1475 р. сильний турецький флот захопив південне узбережжя Криму. Півроку оборонялась столиця Феодоро, але турки оволоділи містом, полонили і стратили його володаря. Після цього князівство Феодоро разом з генуезькими колоніями стало провінцією Османської імперії.

2. Утворення Кримського ханства. Гереї.

Під час монгольської навали на руські землі під владу монголів потрапив і Крим. Якщо Чернігівщина, Новгород-Сіверщина, Київщина та, певною мірою, Галицько-Волинська держава були у васальній залежності від монгольських ханів, то південноукраїнські землі та Крим, де проживали тюркомовні кочовики, зокрема половці, безпосередньо увійшли до складу Золотої Орди. Було створено улус(володіння монгольського хана на території Центральної Азії та Східної Європи) із центром у місті Солхаті (нині Старий Крим), який підлягав ханам Золотої Орди.

У XIII ст. до кримських міст почала переселятися значна кількість вірмен та італійців. Італійці, зокрема генуезькі купці, почали засновувати на Кримському узбережжі свої факторії (торговельні й військово-адміністративні населені пункти), що стали головними посередниками в торгівлі між Сходом і Заходом.

Найбільшою факторією у Криму, заснованою в другій половині XIII ст. на місці давньої Феодосії, була Кафа, яка незабаром перетворилася на великий центр торгівлі. Недобру пам’ять Кафа залишила як невільницький ринок. Тут кримські воїни збували захоплених під час набігів на сусідні землі бранців, яких потім генуезькі купці вивозили до Генуї та Александрії, де продавали в рабство. Крім Кафи, генуезькими факторіями стали Чембано (Балаклава), Солдайя (Судак), Боспоро (Керч), Тана в гирлі Дону та ін.

У давнину Кримський півострів називали «Таврією». У XIII ст. татари називали Кримом місто Солхат. Поступово, у XIV–XV ст., назва поширилася на весь півострів. («Кирим» у перекладі з татарської означає «рів, укріплення»).

Послаблення центральної влади в Золотій Орді призвело до її розпаду на окремі ханства й орди. Протягом 20-х – 40-х років ХV ст. під керівництвом нащадків Чингісхана — Гереїв — від Золотої Орди відокремилося Кримське ханство. У 1449 році Хаджі-Герей проголосив себе незалежним володарем Криму. Однак самостійним Кримське ханство було недовго. Незабаром воно потрапило в залежність до Османської імперії. У 1478 р. хан Менглі-Герей визнав себе васалом турецького султана (у країнах Сходу — титул монарха, а також особа, що носить цей титул)

* * *

Мандрівник Михалон Литвин у своїй книжці «Про норов татар, литовців і московитян» писав, що Хаджи-Герей народився у литовському місті Троках (нині Тракай) і перебував під охороною Великих князів Вітовта, а потім Сигізмунда. У 1428 р. він розпочав боротьбу за Крим. У 1443 р. Хаджі-Герей став зватися ханом (тоді ж закінчилася 48-річна боротьба за незалежність Криму від Золотої Орди). Створена ним у 1449 р. держава — Кримське ханство — проіснувала майже три з половиною століття. Перша столиця була в місті Солхат, а згодом (у 1432 р.) її перенесли в Бахчисарай.

Засновник держави, зміцнивши свою владу, побудував багато мечетей і шкіл, сприяв осілості, землеробству й ремеслам татар, допомагав християнським монастирям. До сьогодні збереглися руїни збудованої ним мечеті в унікальному печерному місті Чуфут-Кале та його усипальниця, де згодом поховали і його сина Менглі-Герея, онука Сахіб-Герея.

Утім самостійністю новостворена держава насолоджувалася недовго — за тридцять років Османська імперія зробила Кримське ханство своїм васалом. У Кафі поселився представник султана (Мегмеда ІІ Фатига), який збирав данину. Збирати було що: на той час Крим мав вигляд райського саду фруктів і овочів, своєрідним рогом достатку, наповненим різними сортами яблук, слив, черешень, кавунами й динями, горіхами, медом, відбірним виноградом. Вироби кримських ремісників цінувались у багатьох країнах. Крим був також визначним центром мусульманської освіти й мистецтв.

Цікавими є міжкультурні стосунки українців і кримських татар. Філарет Колесса та Микола Лисенко відзначали спорідненість мелодики пісень та інструментальної музики двох народів. Художник Микола Самокиш, який тривалий час жив у Криму, вказував на спільні мотиви в орнаментах вишивок, створених татарками й українками. Згодом виявилося, що подібною була й історична доля цих двох народів, об’єднаних однією Батьківщиною.

3. Суспільний устрій та культура Кримського ханства

Кримські хани зберігали зовнішні ознаки суверенітету: карбували власну монету, здійснювали судочинство, мали митний кордон та право на самостійні зовнішні відносини. Однак турецькі султани одержали два суттєві важелі впливу на ханат. Вони могли усувати і призначати ханів та залучати кримські війська до військових походів.

Кримський ханат за своїм державним устроєм був об’єднанням кочових племен, на чолі яких стояв воєнний ватажок — хан. Він був одночасно верховним головнокомандувачем, правителем і власником території. Йому належала п’ята частина воєнної здобичі. При ханові діяв дорадчий орган (діван), до якого входили його заступники, головний тлумач ісламу та беґи – ватажки татарських і ногайських племінних об’єднань. За віросповідною ознакою татари і ногаї були мусульманами.

У містах Криму проживало переважно немусульманське населення: греки, вірмени, євреї та інші. Відповідно до віросповідання вони організовувалися у самоврядні громади.

Кількість бранців — ясир (переважно з українських земель) у п’ять разів перевищувала кількість підданих кримського хана. У Криму була поширена практика відпускати рабів на волю. Колишніневільники, які залишались жити в ханаті, упродовж одного-двох поколінь зливалися з місцевим населенням, ставали членами мусульманських або інших віросповідних громад. Тож не дивно, що візерунки на татарських головних уборах повторюють узори київських і подільських вишиванок.

Культура Кримського ханату, як і його населення, була неоднорідною. Кримські татари розмовляли кримськотатарською мовою, у якій відчувався суттєвий вплив половецької. Нетюркські народи Криму виробили власні мови, що були близькі до кримськотатарської. Література Кримського ханату розвивалася під впливом перських і османських взірців.

Серед ремесел найбільшого розвитку набули оздоблення металевих виробів (чеканка, інкрустація), обробка шкіри та виробництво килимів. Значним був видобуток солі. Її вивозили на українські землі і до Османської імперії. У Східній Європі та в Туреччині користувалися попитом татарські луки. Однак найбільші прибутки населення Кримського ханату мало від воєн і работоргівлі.

Тема.   Монгольська навала на українські землі

Мета: - ознайомити учнів з особливостями організації військових походів

             монголів на Русь у ХІІ ст.,і визначити причини їх завоювання

             Північно - Східної і Південно – Західної Русі;

           - охарактеризувати сутність управління монгольськими ханами

              завойованих земель;

           - розвивати навички роботи з історичною картою, уміння аналізувати

             різні види джерел, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки;

           - виховувати в учнів повагу до героїчного минулого свого народу.

Тип:   вивчення нового матеріалу.

Обладнання : карта « Монгольська навала», атлас, мультимедійна

                       презентація, картина « Баскаки»

Основні дати:

Кінець ХІІ – поч. ХІІІ ст. – у Центральній Азії утворилася Монгольська держава;

1206 р.- державу Монголів очолив Темучин ( Чингізхан- «великий хан»);

1211 – 1227 рр. – період завойовницьких походів Чингізхана у  Китай, Корею,Середню Азію, Закавказзя, Північний Кавказ, у приазовські та причорноморські степи;

31 травня 1223 р. – битва на р.Калці;

1237 – 1239 рр.- під владою монголів опинилися міста Рязань, Суздаль,

Москва, Ростов, Ярославль;

1239 р.- розгром монголами Преяславського та Чернігівського князівств,

міст Глухів, Путивль, Вир, Рильськ, Криму;

5 вересня – 6 грудня 1240 р. – оборона Києва під керівництвом воєводи Дмитра;

Середина 40 –х років ХІІІ с. – утворення Золотої Орди;

1241 р.- моноголо – татари вторглися на територію Польщі і Угорщини;

1242 р.- хан Батий припинив похіду Західну Європу і через Боснію та Сербію, Болгарію та Русь повернувся у Поволжжя, де заснував Золоту Орду (державу зі столицею – м.Сарай);

1245 – 1246 рр. – поїздка Данила Галицького до Золотої Орди;

1259 р. – похід Бурундая на західноукраїнські землі.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Учитель: за доброю українською традицією шановних гостей зустрічали гостинно. Привітайте присутніх. Слайд 1.

 Але були на теренах нашої землі  і непрохані гості. Пригадайте хто це?

( печеніги, половці, варяги ).

Сьогодні на уроці ми познайомимось ще з одними племенами , які намагались підкорити наші землі. За словами арабського історика “ Не було з часів створення світу катастрофи, жахливішої для людства ”. про що це може свідчити?

- Український письменник М.Т.Рильський говорив: « Хто не знає  свого минулого, той не вартий майбутнього». Історія нашої країни  героїчна , яскрава, цікава.

 Але багато в ній білих плям , і саме нові дослідження вчених  - істориків дають нам можливість  переосмислити наше  минуле. Сьогодні таку  роль візьмемо на себе ми: ви, як учні, що третій рік вивчають історію і я , як вчитель.

Оголошення теми , завдань уроку. Слайд 1

ІІ. Актуалізація.

 Учитель розповідає притчу про батька і його синів.

 « У одного чоловіка було семеро синів. Між собою вони увесь час сварились. Щоразу батько наказував дітям, щоб жили вкупі, але діти не слухали старого. Одного разу батько дуже заслаб. Він знав, що після його смерті діти поділять госпо­дарство, розійдуться й будуть терпіти голод і холод. Щоб діти краще зрозуміли силу гурту, бать­ко звелів принести віника. Батько каже: «Зламайте його!» Як не ламали діти, та нічого в них не вийшло. Тоді батько розв'язав ві­ника і, розібравши на прутики, поламав по одному. «Дивіться, діти! - промовив бать­ко. -  Отак і ви: як будете жити в злагоді, ніхто вас не здолає».

З якою подією можна порівняти притчу? (роздробленість Київської Русі)

Зазначте наслідки роздробленості (метод асоціацій) Слайд.

                                                     

                                                    міжусобиці

                                                      

     ІІІ. Мотивація.й час, коли панувало безладдя на Русі, Київ переходив з ась величезна держава, яка стала справжнім жахіттям для багатьох народів Азії і Європи на чолі з Чингісханом.

Християнський світ був шокований, як кочові « некультурні» монголи змогли створити таку державу. Королі Європи відправляли послів, шпигунів туди, розпитували купців, які плани виношували його правителі. А вони були страхітливими і стосувались навіть Русі.

Оголошення епіграфу уроку:  слайд 5 

 « Монголи промайнули над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану крушать усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста ».    

                     О. І. Герцен

Ознайомлення з проблемними запитаннями і планом вивчення нової теми. Слайд

-         Чому монголам вдалося завоювати величезні території?

-         Чи можна було уникнути монгольської навали на Руські землі?

                                           План уроку

1.       Перші завоювання монголів .

2.       Секрети монгольського війська.

3.       Вторгнення Батия на українські землі.

4.       Утворення Золотої Орди.

 ІV. Вивчення нового матеріалу.

                                              

1.       Перший похід монголів на Русь.

За свідченнями європейського хроніста – мандрівника Плано Карпіні,

 « Великий Монгол мав намір підкорити собі всю землю й не мати миру з жодним народом, якщо він не підкориться. Монголи вдень і вночі радяться, як би прийти й захопити королівство християн. Тому що в них є намір іти на завоювання Риму й подальшого світу». Слайд 8

Ним був Темучин, який почав втілювати цей задум. Повідомлення учня про Чингісхана ( історична довідка, додаток 1).

По карті зазначити землі, які підкорив Чингісхан.

1215р. - Китай

1219 р. - Хорезм

1222 р. - Іран, Закавказзя

     У 1223р. Чингісхан підійшов до південних рубежів Русі.

Прочитати уривок на стор. 154 підручника (останній абзац) . Хто звернувся по допомогу до русичів?   Як закінчилася битва?

Учні відмічають на контурній карті Калку, учитель зачитує уривок з книги

В. Яна « Чингісхан» ( додаток 2)

  

 2. Секрети монгольського війська.

Скласти логічний ланцюжок « Що спонукало монголів до захоплень?)

Зразок схеми:

Кочове скотарство          виснаження пасовищ           боротьба за пасовища        

перетворення кочівників на воїнів           виділення воєначальників            

захоплення нових земель, підкорення сусідніх народів.

Прокоментуйте слова перського історика: «для завоювань потрібне було військо - силь­не, мобільне, витривале.  Чингісхан запровадив у війську сувору дисципліну: якщо в бою хтось із десятки побіжить від ворога, то стра­чували всю десятку; якщо з сотні побіжить десятка - страчували всю сотню. Якщо з ти­сячі побіжить сотня, страчували тисячу. У них мужність лева, терпіння собаки, передбачливість журавля, хитрість лисиці, далекоглядність ворона, хижість вовка, бойовий запал півня, турбота про ближніх курки, чутливість кішки, а в на­паді - буйність вепра. І ось таке військо Чингісхан спрямував на Китай, Корею, Іран, держави Середньої Азії, де були високорозвинені торгівля, ре­месла, сільське господарство, але на той час вони потерпали від роздробленості і ворогу­вали між собою. Монголи квітучі міста зрів­нювали із землею, жителів винищували.»

Висновок: на відміну від русичів, монголи мали єдине військо, єдиного правителя, сувору дисципліну, досвід воєнних дій, жорстоке ставлення до завойованих народів.

3. Вторгнення Батия на українські землі.

Справу Чингісхана продовжив його внук – Батий, якому дід заповів похід на Захід. Слайд 12

Визначаємо по карті напрями походу Батия на Русь. Слайд 13

Прочитати уривок із Літопису (стор. 156 підручника), простежити просування монголів по українських землях. Робота в групах.

І група Причини поразки Київської Русі у битві с монголо – татарами на річці Калка

ІІ група Причини вдалих походів монголів
Аналіз джерел про взяття монголами Переяслава, Чернігова, оборону Києва (стор. 156 – 157 підручника) . Із 74 міст на Русі -49 були зруйновані повністю, 15 перетворились на села. ( додаток 3, про зруйнування Десятинної церкви)

Які методи використовували монголи для завоювання українських міст?

Наслідки монгольської навали. Слайд.

- Призначення ханами в князівства своїх повноважних представників та збирачів податків – баскаків.

- Виплата населенням Русі податків на користь монголо- татар.

- Утручання ханів у внутрішні справи князівств, у князівські усобиці .

- Періодичні набіги татар на українські землі, пограбування та руйнації.

- Нав’язування мови та релігії завойовників.

4.Утворення Золотої Орди.

Із підкорених територій Батий створив величезну державу - Золоту Орду.

Її столицею стало місто – Сарай ( знайти на карті).

Дати визначення термінам:  

v  Золота Орда ,  

v  монгольське іго,

v  ярлик,

v  баскак,

v  ставка.

Основні поняття:

золотоординське іго – військово – адміністративний підрозділ Монгольської імперії, пізніше – військо;

орда – у тюркомовних народів місця, де перебувала ставка хана, сьогодні – некерований натовп;

хан – назва володаря держави у східних народів;

баскаки – намісник хана Золотої Орди у підвладних  країнах у другій половині ХІІІ – поч. ХУІ ст.;

нойони – монголо – татрська знать;

ярлик – грамота на князювання;

ясир – захоплені  в полон татарами або турками мирні жителі, яких викорис –

товували на різних важких роботах чи продавали в рабство.

Прокоментувати документ: «Вони (золотоординці) ні з ким не укладали мир, окрім тих, що підкорялися їм, бо... мають від Чингісхана наказ підпорядкувати собі всі народи... І ось, що вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм заманеться, на війну і давати десятину з усього - як з людей, так і з речей... Чоловіків, що мають дружин, забирали з собою, так само чинили з жінками, у яких не було законних мужів... Іншим же, за ординськими звичаями, переписавши їх, наказували, щоб кожен, як малий, так і дорослий, навіть одноденне немовля, бідне й багате, платили данину... Хто не заплатить данину, залишається у рабстві...»

V. Закріплення, систематизація, узагальнення  матеріалу:

Тести.

1. Войовничі племена, які прийшли з азійських степів на українські землі   

     в XIII ст.,— це ...
2. Військо монголо-татар — це ...
3. Правителі монголо-татарських племен мали титул ...
4. Могутній правитель монголо-татар, перший великий хан це ...
5. Перша зустріч русичів із монголо-татарами відбулася ...
6. Онук Чинґісхана, який розорив багато руських міст,— це •••
7. Держава, яка виникла внаслідок завойовницьких поході хана Батия,—  

     це ...
8. Обороною Києва керував ...
9. Збирачі данини на українських землях — це ...
10. Документ на право управління підвладними землями, який видавали  

     татари руським князям, — це ... 

Відповідь на проблемні завдання. Слайд.

Про що дізнались на уроці?

Чи згодні ви з твердженням арабського історика « Не було з часів створення світу катастрофи, жахливішої для людства?» Слайд.

Підсумок уроку.

Учитель. Закінчити урок хотілося б сло­вами Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою... І якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам воро­гів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незгодах, то за­гинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм ве­ликим…».

Учні присягають на вірність українському народові:

« Присягайте, що Вкраїну будете любити.

Що віллєте в неї силу, щоб розвеселити.

Щоб козацькому роду не було переводу

Присягаймо на вірність Вітчизні й народу!»

VІ. Домашнє   завдання.

Опрацювати тему: монгольська навала на українські землі;

 підготувати повідомлення про Чингісхана, Батия, руських захисників;

записати устрій монголів і русичів за ознаками: релігія, цінності, заняття,    спосіб життя, управління, рівень розвитку.    

Додатки

Додаток  №1

Майбутній великий хан монголів Темучин народився між 1155 і 1167 рр. (точних відо­мостей немає). У давній легенді про наро­дження Темучина говориться, що він був сином голубого вовка і дикої лані. Насправ­ді його батьком був вождь одного з могутніх родів південних монголів. Батька майбут­нього великого хана отруїли, коли хлопчик ще був маленьким. Очолюване батьком об'єднання монголів розпалося. Коли Тему­чин підріс, він, маючи гнучкий розум, твер­ду волю, жорстокість та обережність, згур­тував навколо себе прихильників, здолав ворогів і продовжив справу батька. У драма­тичній боротьбі він неодноразово опинявся за крок до загибелі. Проте зумів об'єднати більшість монгольських племен. Його вва­жали безжалісним і підступним. За необхід­ності він міг відступити, а для досягнення своєї мети використовував будь-які засоби. Так, він не зупинився перед убивством бра­та, якого запідозрив у змові. Завдяки влас­ним зусиллям він пройшов шлях від напів­жебрака до вождя усіх монголів - Чінгіс Кагана («Царя Всесвіту»).

Силоміць він об'єднав під своєю владою мон­голів, деякі сусідні племена і за родовою озна­кою створив військо, якому в XII—XIII ст. не було рівних ані в Азії, ані в Європі.

Додаток  № 2

 На березі Калки, на високому кургані, Субудай - багатур скликав усіх своїх тисячників і сотників на урочисте молін­ня богові війни Сульде. Цього зажадав похмурий патлатий шаман Бекі. В гостроверхій шапці з ведмежою шкурою на плечах, обвішаний ножичками, ляльками і брязкальця­ми, старий чаклун ударяв билом у великий бубон і, притан­цьовуючи, ходив по колу, де всередині лежали зв'язані Мстислав Романович, великий князь київський, та одина­дцять інших довірливих руських князів.

   Похитуючи головами і прицмокуючи, татари їх огля­дали і шкодували, що серед полонених не було «конязя Мастисляба»,— дуже їм хотілося подивитися на про­славленого «руського Джебе»...

Шаман Бекі викрикував молитви і, притуливши до во­лосатого обличчя бубон, то свистів, як дрізд, то гукав, як пугач, то гарчав, як ведмідь, або завивав, як вовк,— це він «бесідував» з могутнім богом війни Сульде, який подарував монголам нову перемогу.

- Чуєте, як гнівається бог Сульде? — ревів шаман.— Сульде знову голодний,  він вимагає людської  жертви!..

    Тисячі татарських воїнів розташувалися на рівнині, навколо Кургана. Вони розпалили багаття і кололи моло­дих кобилиць.

   Татари принесли голоблі і дошки, одірвані від руських возів, і поклали їх на зв'язаних князів. Триста татарських воєначальників посідали на цих дошках. Підіймаючи чаші з кумисом, вони величали грізного бога війни Сульде, покровителя монголів, і славили непереможного «потряса-теля всесвіту», червонобородрго Чінгісхана. Відмовившись од грошей за викуп найзнатніших руських князів, татари жертвували богові Сульде цих полонених, що наважилися вступити в бій з військами «посланого небом» Чінгісхана... Багатури реготали, коли з-під дощок неслися стогони і прокляття розчавлених князів. Стогони і зойки поступово затихали, і їх заглушила радісна пісня монгольських воїнів.

Додаток  № 3

  « Красивый каменный храм с позолоченными куполами был переполнен женами и детьми самых знатных людей города, нашедших там свое последнее прибежище. Туда же были снесены их ценные вещи, меха и одежды, которые так надеялись захватить хищные й жадные монгольские воины, каждый из котоыіх лелеял мечту о сказочном обогащении при взятии Києва.

   В полутемном храме было душно, кругом слышались причитания и стоны, некоторые громко молились, надеясь на каное - то чудесное спасенне. Плакали дети.  Несколько человек еще накануне начали рыть подкоп, чтобы выбраться из храма на противоположный склон холма, и ночью, пользуясь темнотой, скрыться в ближайшем лесу.

  Землю из подкопа вытаскивали наверх в деревянных ведрах, с помощью длинных веревок. Подкоп был уже достаточно глубок. У людей появилась надежда на спасенне. Они твердо решили не открывать осаждающим дверей.

   Однако монголы не могли більше  ждать, так как кругом все сильнее бушевал пожар и уже трудно было оставаться среди дыма, огня и  падавших отовсюду, подхваченных вихрем горящих досок и  кусков дерева.

       Тогда Бату-хан в гневе приказал: - Проломить каменную стену «дома молитвы»!

   Вскоре притащили стенобитный таран. Опытные нукеры поставили его против одной из стен храма и стали раскачивать бревно, тяжелое, с железным наконечником, упорно ударяя им в стену, пока она не была пробита, и прекрасное  здание рухнуло, похоронив под своими развалинами всех, кто укрывался внутри, вместе с их богатствами. Монголам так и не удалось ничем воспользоваться.